Декілька слів з історії жіночих блузок

Щоб почерпнути знання з історії жіночої блузки нам потрібно відправитися в XIV-XIII ст. до н. е. Саме тоді древні греки носили хітон (він є попередником сорочки), це верхній одяг, альо одягали її одразу на тіло.

Трохи пізніше північні народи відчули необхідність нижньої білизни. І вже в ІІІ ст. до н. е. вони носили натільні сорочки під верхнім одягом. Древні римляни перейняли у північних народів сорочку разом зі штанами. Туніка з шерсті або льону стала домашнім одягом. Вона вже не була пробачимо шматком тканини, в який загортали тіло. Туніку шили з двох полотен, вона закривала плечі і одягалась через голову. Спочатку туніка мала лише бічні пройми для рук, потім з'явились короткі рукави, утворені складками тканини.

У Х столітті туніка починає перетворюватися на сорочку. Альо тільки ХІV століття сорочка з тонкої льняної тканини стає прикрасою людини.

У XVI-XVII ст. найтонша шовкова блузка з жабо, мережками і рюшами була незмінною частиною гардеробу французських і іспанських офіцерів и віщих чиновникыв.

Але історія змінюється, і вже в 40-х роках ХІХ століття плаття, яке було обов'язковим і єдиним жіночим вбранням, поділяється на верх і низ - блузку (жилет зі шнуровкою) і спідницю. Вісь саме тут і розпочинається історія жіночої блузки - вона стрімко змінюється в залежності від подииху моді. У період бідермейєр жінки носили приталені блузи, прикрашені рюшами і воланами, з широкими рукавами. Під час модерну з'єднання є блузки з високими комірцями-стійками, спереду ліф прикрашається мережками і воланами. У 20-ті роки ХХ ст. спідниці вкорочуються, а блузки подовжуються, їх носять зверху спідниць. У 30-ті роки мода змінюється - спідниці подовжуються, а блузки вкорочуються, вони все більше схожі на чоловічі сорочки. У 50-ті роки Коко Шанель створює дуже просту модель блузки - білу шовкову блузку з комірцем-бантом. З цього часу блузка постійно змінюється: різні фасон, тканини, прикраси. Але вона вже не виходить з моди.